СУПЕРЕЧНІСТЬ - у загальному вигляді взаємовиключення протилежностей, у світі людини - боротьба їх носіїв: класів, станів, груп, осіб. Залежно від специфіки протилежностей розрізняють С. формально-логічні і діалектичні. Перші являють собою покладання деякого змісту (А) і його заперечення (не-А) в один і той самий час, і в одному й тому самому відношенні. В діалектичних С. заперечення є не просте відкидання чи заперечення даного, а протиставлення іншого, протилежного змісту (форми - матерії, сутності - явищу, свободи - необхідності...). По відношенню до світу в цілому С. - це логічні форми відтворення руху і розвитку, а стосовно людини - об'єктивні форми її буття і розвитку. В пізнавальному і антропологічному аспектах С. проходить ряд етапів розвитку: тотожність (цілісність об'єкта); відмінність (виділення і оформлення відмінних сторін, інтересів тощо); протилежність (дозрівання відмінності до загального рівня), які спочатку відповідають одна одній; С. (вияв їх несумісності); пошуки в пізнанні основи С., а в реальному процесі - зміна основи для її розв'язання. Поява С. в пізнанні і суспільному житті є свідченням того, що виникла проблема, яка потребує розв'язання. Терміни "С." та "боротьба" у загальному вигляді можна застосовувати лише метафорично. В пізнанні і житті людей С. відіграють роль джерела розвитку - тою мірою, якою вони розв'язуються. Нерозв'язані С. стають гальмом розвитку. Розв'язання С. відбувається різними способами залежно від сфери їх функціювання. В пізнанні такий спосіб полягає у відкритті їх основи, поєднанні чи синтезуванні протилежностей у межах цілісного об'єкта чи явища, в яких вони доповнюють одна одну. В соціальних процесах розв'язання С. здійснюється шляхом вдосконалення, реформування тієї основи, яка їх породжує. При цьому С. втрачають свій конфліктний характер, переходять у стан примирення, а їх носії - у стан партнерства, співробітництва, що й стає визначальним фактором прогресу суспільства. В теоретичному вигляді тут діє та форма синтезу протилежностей, яку відкрив Фіхте: протилежності частково зберігаються, частково знищуються - в результаті й зникає їх напруження, гострота, вони кількісно зменшуються. Коли ж основа суперечливих суспільних стосунків замінюється насильно, революційним шляхом, то старі протилежності теж замінюються новими, - і весь процес починається спочатку. С. у логіці відображає взаємовиключення, взаємозаперечення. Воно означає, що в міркуванні вважаються істинними дві взаємовиключні думки щодо того самого предмета, взятого в один і той самий час і в тому самому відношенні. С. є одним із центральних понять логіки. У більш широкому розумінні С. означає: 1) положення, за якого одне висловлювання виключає інше, несумісне з ним; 2) твердження про тотожність вочевидь різних об'єктів; 3) наявність (у міркуванні, теорії) двох висловлювань, з яких одне є запереченням другого. Теорії, для яких справедливий закон С., називаються несуперечливими. Проникнення С. у міркування чи наукову теорію робить їх логічно неспроможними.Д. Кирик... смотреть
СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.1. Становище, при якому що-небудь одне виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому; невідповідність чого-небудь чомусь; ... смотреть
СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НС... смотреть
Contradiction, discrepancy; collision, contrariety; (сутичка) clash, conflict; (непослідовність) inconsistency; лог. antilogy; antinomyкласові суперечн... смотреть
-ності, ж. 1) Становище, за якого що-небудь одне виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому; невідповідність чого-небудь чомусь; протиріччя. 2... смотреть
(кого/чого) імен. жін. роду1. протилежність інтересівразногласие сущ. ср. рода2. становище, при якому що-небудь одне виключає інше, несумісне з ним або... смотреть
ім (протиріччя, розбіжність) conflict; contradiction; disagreement; discord; difference; dispute; dissent; variance; (невідповідність) incompatibility (with); inconsistency (with); (несумісність тж) repugnance (repugnancy) (to) • врегульовувати (усувати) суперечності to decide (resolve, settle) the differences • у суперечності at variance (with) • внутрішні суперечності internal differences... смотреть
-ності, ж. 1》 Становище, за якого що-небудь одне виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому; невідповідність чого-небудь чомусь; протиріччя.2》... смотреть
В логіці відношення між двома судженнями (чи іменами), з яких одне є запереченням ін.; система чи теорія є суперечливою, якщо включає хоча б одну пару ... смотреть
суперечливість, противенство, д. контроверсія, зап. протиріччя; (у поглядах) незгідність, неузгодженість, розбіжність.
противоречие; разногласие, разноречие (отсутствие согласия) класові суперечності — классовые противоречия
Супере́чність, -ности, -ності, -ністю; -ності, -стей
【阴】 矛盾; 不一致; 抵触
супере́чність іменник жіночого роду
Рознагалоссе
матем. противоречие
рознагалоссе
рознагалоссе
incorrectness
суперечність, що виникає внаслідок розбіжностей тенденцій розвитку ринкових економічних і соціальних відносин; виражає протилежність між стимулами і мотивами до ефективної економічної діяльності та досягненням більшої соціальної рівності в розподілі багатства і доходів. англ. contradiction between the economic effectiveness and the social justice; нім. der Wiederspruch zwischen der ökonomischen Effektivität und sozialen Gerechtigkeit; угор. ellentét a gazdasági hatásosság és szociális igazság között; рос. противоречивость между экономической эффективностью и социальной справедливостью.... смотреть